Незрозуміло, але факт - незважаючи на обстріли та відсутність елементарних умов для життя, ціни на нерухомість у Донецьку різко підскочили влітку минулого року. Здавалося б, якій розсудливій людині захочеться вкладати гроші в квартиру чи будинок, куди завтра може прилетіти снаряд? Але охочих стати володарями квадратних метрів у «столиці» «народної» це не зупиняє. Як і те, що у місті вже більше року немає центральної подачі гарячої води, а холодну дають за графіком – раз на три дні, який до того ж часто порушується. Якщо до березня минулого року центр міста вважався "тихим" і там, на відміну від околиць, вирувало життя, то з весни ситуація різко змінилася, і жителі центральних районів терміново залишали свої будинки. Ті, хто не мав мети виїхати далеко і надовго, зайнялися пошуком відповідного житла у Будьонівському чи Пролетарському районах, бо там "спокійно". Хтось зупинився на оренді, а хтось вважав за краще купити квартиру, адже немає впевненості, що війна закінчиться за кілька місяців. Незабаром з'ясувалося, що порожніх квартир насправді багато, а от із покупкою та орендою біда. Ріелтори кажуть, що це сталося тому, що господарі квартир зараз перебувають в Україні і не можуть приїхати до Донецька для укладання угоди. Комусь небезпечно сюди повертатися, а комусь просто не хочеться 4 дні їхати в некомфортних умовах, проходити принизливі перевірки на російському кордоні, щоб позбавитися своїх квадратних метрів в окупованому місті або оформити тут довіреність на родичів чи знайомих. Як відомо, місцева "влада" заборонила визнавати довіреності, завірені українськими нотаріусами. Ось і вийшло так, що потенційних покупців більше, ніж реальних пропозицій на ринку нерухомості. Власники квартир, що знаходяться в окупованому Донецьку, швиденько зорієнтувалися та підняли ціни до непристойного рівня. Це стосується як продажу, так і оренди. Квартири, в основному, продаються повністю укомплектовані побутовою технікою, меблями та посудом. А якщо покупець не гидливий, він може заощадити навіть на купівлі рушників та постільної білизни та користуватися тим, що залишилося від колишніх господарів. Агенти нерухомості класифікують такі об'єкти як "Заходь і живи", або "Потрібно купити тільки капці". На перший погляд дивно, але у 2023 році через обмежену кількість пропозицій ціни на квартири в Донецьку наблизилися до київських та львівських. Наприклад, за тришку на Критому ринку просять 75 тисяч доларів. Для розуміння абсурдності ціни - квартира знаходиться в типовій дев'ятиповерхівці з відносно скромним ремонтом. Вартість однокімнатної квартири у тому ж районі стартує від 20 тисяч доларів. Є у продажу й дворівневе житло – від 130 тисяч доларів та вище. Але особливим попитом останнім часом користується нерухомість у Будьонівському та Пролетарському районах. Мабуть, через те, що там рідше бувають "прильоти". Ціна наблизилася до вартості квартир у центральних районах. А ще кілька років тому була вдвічі менша. Бюджетні варіанти житла можна знайти в Куйбишевському та Кіровському районах, мікрорайонах Текстильник, Азотний. Тут можна купити однокімнатну квартиру за 8 тисяч доларів. Але це або готель , або квартири без ремонту. Проте навіть у прифронтовому Петрівському районі продаються та купуються квартири. Ріелтори жартують, що на перегляд їдуть у бронежилетах. При цьому ситуація з комунальними послугами однакова скрізь, незалежно від району. Квартира в Донецьку означає, що потрібно бути готовим жити частково без води, тепла, світла та інтернету. Найдорожчі квартири – у новобудовах. Мова про будинки, зведені з 2010 по 2014 рік. Ціни там від 100 тисяч доларів та вище. Але навіть вони мають попит. Для місцевих дорого, з огляду на те, що середня зарплата тут 30 тисяч рублів на місяць. Тому такі апартаменти купують, в основному, з числа росіян, які "понаїхали" займати в "республіці" керівні пости. Ріелтори зазначають, що з минулого року з'явилося чимало клієнтів і з-поміж мешканців Донецької області. Купують нерухомість у Донецьку ті, хто приїхав із Волновахи, Маріуполя та всієї південної частини регіону, де йшли бої. Звичайно, більшість переселенців не мають коштів на придбання нової квартири. Але є такі, хто може дозволити собі купівлю житла. Житло у Донецьку хочуть купити й ті, хто виїхав з міста до РФ чи Криму у 2014 році і думав, що назавжди. Хтось за цей час встиг добре заробити і з якихось причин вирішив повернутися. Однак найбільший відсоток покупців нерухомості становлять військові. Серед них чимало представників північних народів Росії: якутів та бурятів. Хтось уже перевіз до столиці "ДНР" свої сім'ї та всіх родичів, а хтось вклав гроші у нерухомість на перспективу. З-поміж військових чимало зацікавлених у «столичному» житлі й місцевих, які перевозить сім'ї з депресивних Горлівки , Шахтарська, Тореза, тощо. Військовим зараз багато платять, можливості дозволяють. З 30 липня 2022 року у "ДНР" почали виплачувати 100 тисяч карбованців мешканцям будинків, зруйнованих внаслідок бойових дій. Йдеться про нерухомість, яка не підлягає відновленню, визначена під знесення або була пошкоджена після 24 лютого 2022 року. Зрозуміло, тим, хто залишився на вулиці, цих грошей навряд чи вистачить, щоби придбати нове житло. Але якщо сім'я мала якісь заощадження, то вони також стають потенційними покупцями бюджетного житла в Петрівському районі. 23 грудня "глава" Пушилін відрапортував, що компенсацію отримали 3,5 тисяч осіб. Загальна сума виплачених коштів становить близько 878 000 000 рублів. Причиною пожвавлення ринку нерухомості ще можна вважати і "приєднання" «ДНР» до РФ. Принаймні так кажуть ріелтори. Вони вважають, що це нібито легітимізувало "республіку", і люди повірили у майбутнє. "Поки діяли Мінські угоди, все було незрозуміло. Після включення "ДНР" до складу Росії з'явилася впевненість у майбутньому. І, якщо є накопичення, краще вкластися в нерухомість", - пояснює підвищення цін фахівець у сфері нерухомості Олексій К. Він навів приклад динаміки цін: "Рік тому "двушку" у Донецьку пропонували за півтора-два мільйони. Тепер — не менше трьох". І відразу додає здивовано: "За такі гроші можна купити нерухомість не гірше в Таганрозі, Ростові-на-Дону. Там, де не стріляють. Але вони хочуть купити в Донецьку". За дев'ять років війни донеччани звикли до обстрілів. Як звикли до відсутності води у кранах. При виборі житла їх не зупиняють навіть верхні поверхи, де води немає вже понад рік. Тому що всі навчилися не лише купатися за допомогою різних пристроїв, але й прати білизну в машині-автоматі, пускаючи вручну воду через слот для порошку. Напевно, цим можна пояснити той факт, що при виборі квартири в першу чергу вони звертають увагу на якість ремонту, комунікації та інфраструктуру. Тобто на ті деталі, які були у пріоритеті у мирному житті. Для задоволення критеріїв пошуку потенційні покупці квартир вважають за краще звертатися до агентств нерухомості, а не шукати варіанти самостійно, тому що дешевше. Ну, по-перше, щоби перевірити справжність прав власності продавця. А по-друге, щоб грамотно оформити документи на компенсацію, якщо, наприклад, у період укладання угоди до будинку потрапить снаряд. У воєнний час це важливо, тому що бувають і такі випадки.